ІДЕЇ В.М. ГЛУШКОВА ТА ПРОБЛЕМИ ГЛОБАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ОПТИМІЗАЦІЇ
Ярошкевич Д
ОГАС
Ярошкевич Д. м. Радом. Польща jaroszkiewicz@safe-mail.net
ІДЕЇ В.М. ГЛУШКОВА ТА ПРОБЛЕМИ ГЛОБАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ОПТИМІЗАЦІЇ
Майже уся письмова історія людства до нашого часу є періодом, коли діє тенденція до збільшення енергетичного обміну між людиною й природою. Винаходяться нові засоби перетворення природної енергії на придатну до суспільного вживання і починається використання нових джерел енергоносіїв. Наш етап у розвитку промислового виробництва ґрунтується на переважному використанні нафтогазової хімічної енергії. Але зрозуміло, що ані гідростанції, ані атомні станції не можуть компенсувати економічне значення нафти й газу. Хоча видатні винаходи завжди робляться поруч із суспільним запитом на них, ми не можемо надіятись на те, що до часу вичерпання запасів нафти й газу будуватимуться у достатньої кількості термоядерні електростанції. Хоча вже у сучасності суто людські потреби поглинають (за найбільш оптимістичними розрахунками) не більш за 40 відсотків світового енергетичного фонду, створені засобами маркетингу псевдопотреби неможливо усунути за хвилину. Тобто буде потрібно їх ще деякий час задовольняти. Окрім того, важко казати й про те, що без нафти й газу людство отримує хоча б ці 40 відсотків свого енергетичного фонду. Тобто йдеться про оптимізацію енергетичних ресурсів майже на всесвітньому рівні. Не тільки закінчення нафти, але й взагалі будь-які глобальні катаклізми на зразок світової війни вимагатимуть подібної оптимізації. Тобто актуальність питання, яке висувається у цієї статті, треба добре усвідомити й не можна недооцінювати. Хоча Глушков і наполягав на тому, що проект ЗДАС не віддає з технічного боку переваг до будь-якої суспільної форми подолання товарності, але сама можливість існування систем зразку ЗДАС і Кіберсін пов‘язана із певними суспільними формами. Якщо погодитися з тим, що варварство - це економічна неможливість виконання деяких суспільних функцій, то треба визнати, що у ситуації енергетичного дефіциту не тільки стан суспільства віддзеркалюється у можливості ЗДАС, але й ЗДАС віддзеркалює (тут у саме технічному сенсі) собою можливість виконання деяких суспільних функцій. Бо досліджено, що у стані енергетичного дефіциту поступово відмирають деякі загальносуспільні й особисті функції, що пов'язані, за чергою, із мистецтвом, машинобудуванням, освітою, охороною здоров‘я, приязню й т.д. Хоча Глушков й називав ЗДАС засобом для суспільства, який дозволяє йому керувати своїм розвитком, час вносить корективи у його визначення. Йдеться не саме про зняття суспільного розподілу праці, на яке розрахував у свій час Глушков, а про 163 те, щоб суспільство не деградувало нижче того рівня, на якому це питання хоча б усвідомлюється. Тобто ЗДАС - це не тільки засоби керування розвитком суспільства, але й засоби його утримання від кінцевої деградації. Щось підказує, що це буде дуже актуальною постановкою питання у наш час. На чому ґрунтується можливість виконання системами зразку ЗДАС і Кіберсін енергетичної регуляторної функції? Якщо у бухгалтерії єдиний регуляторний параметр - це вартість у своїй грошовій формі, то система зразку ЗДАС досить швидко обчислює декілька тисяч критеріїв у масштабах всього суспільного господарства. Критерії ЗДАС не тільки виходять за межі фіскальної регуляції, вони її долають, підпорядкують її собі, мають її своїм моментом. Тобто ці критерії не збігаються із сучасною фінансовою системою, де всесвітні гроші давно вже майже не виконують регуляторну функцію перерозподілу ресурсів, а використовуються переважно для створення схем породження грошей грошима майже без участі живої праці (хоча робити це цілком без живої праці принципово неможливе). Зараз жива праця підпорядкується мертвій, зафіксованій у формі фінансових інструментів, а економічні засади ЗДАС полягають у протилежному. Бо без цього протилежного неможливо розв‘язати питання енергетичного дефіциту й урятувати розвинені суспільні функції. Тобто урятувати людство від варварства. Якщо поєднати наші міркування із міркуваннями Глушкова, то мету ЗДАС можливо визначити як допомогу зняттю суспільного розподілу праці в умовах енергетичного дефіциту. Але до якої міри в оцих умовах взагалі можливо виконання розвинених суспільних функцій? Це питання динамічного економічного балансу, який може існувати тільки у вигляді динамічної й постійно актуальної моделі в системах зразку ЗДАС і Кіберсін. Тому ми й не можемо певно відповісти на питання про наявні можливості порятунку суспільства від варварства, допоки не впровадимо, як мінімум, у континентальному масштабі автоматизовану систему керування економікою. А це потребує деяких передумов, які треба старанно й беззупинно творити з будь-якого боку: політичного, теоретичного, математичного, технічного, мистецького. Сила ЗДАС полягає у цілісності її підходу до суспільства й до його процесів, у першу чергу до праці. Тому вже фактом свого створення ЗДАС доведе нам нагальну необхідність об'єднання наших зусиль у всіх названих сферах. А також те, що цілісність функціювання ЗДАС зумовлюється цілісністю нашого функціювання як її прихильників.